Самовольный захват земли
Какая ответственность за самовольный захват и использование земли?
Согласно ст. 125 Земельного кодекса Украины
1. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
2. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
3. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється
Статья 97-1 Уголовного кодекса Украины устанавливает следующую ответственность:
«Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, -
карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -
карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.
3. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, -
карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
4. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті, -
карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
Примітка. Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Кодекс доповнено статтею 197-1 згідно із Законом N 578-V ( 578-16 ) від 11.01.2007»
Согласно ст. 9 КоАП «адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності».
Таким образом, для разграничения административной (ст. 53-1 КоАП) и уголовной ответственности (ст. 191-1 УК) за самовольный захват земли необходимо наличие ущерба от этих действий на определенную сумму.
До 100 НМ – админ ответственность
100 и более НМ – уголовная ответственность
В целях квалификации 100 НМ исчисляются следующим образом:
Согласно ст. 22 Заключительных положений Закона Украины № 889 от 22 мая 2003 года «О налоге с доходов физических лиц»:
«П. 22.5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті)».
TOC \t "Заголовок 1;1;Заголовок 2;2;Заголовок 3;3;Заголовок 1.heading 1;1;Заголовок 2.heading 2;2;Заголовок 3.heading 3;3" \h \z
Согласно пп 6.1.1. п 6.1. ст. 6 того же Закона – 889:
«6.1.1. у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку; (Підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 в редакції Закону N 2771-IV (2771-15) від 07.07.2005)»
Согласно п. 22.4. ст 22 Закона – 889:
«На перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги, крім випадків, передбачених підпунктом 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 цього Закону: (Абзац перший пункту 22.4 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV (1958-15) від 01.07.2004)
у 2004 році — у розмірі 30 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;
у 2005 році — у розмірі 50 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону;
( Абзац четвертий пункту 22.4 статті 22 виключено на підставі Закону N 2771-IV ( 2771-15 ) від 07.07.2005 )
у 2007 році — у розмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону».
Таким образом, в 2007 году налоговая социальная льгота устанавливается в размере 50% минимальной зарплаты, установленной на 1 января 2007 года.
Размеры минимальной заработной платы: с 01.01.2007 - 400,00 грн, с 01.04.2007 - 420,00 грн, с 01.07.2007 - 440,00 грн., с 01.10.2007 - 460,00 грн.
Это имеет значение для целей квалификации по ст. 197-1 Уголовного кодексу Украины.
Таким образом, поскольку уголовную ответственность за самовольный захват земли ввели только с 2007 года, то за прежний период (2004-2006 годы) уголовной ответственности быть не может (действует принцип: закон обратной силы не имеет), и в целях квалификации 100 НМ равны:
200 грн х 100 НМ = 20000,00 грн.
То есть при наличии ущерба для собственника (в данном случае государства или территориальной громады) в 20 тысяч грн (и выше) в течение 2007 года наступает уголовная ответственность.
Понятие «самовольного занятия» означает, прежде всего, использование гражданами и юридическими лицами земельных участков, не отведенных в установленном порядке, при отсутствии у них иных законных на то оснований. К самовольному занятию относится использование земельного участка до осуществления отвода земли в натуре на местности и выдачи документов на право собственности (пользования) участком; по разрешению органа, который не уполномочен решать вопросы предоставления земель или который вынес незаконное решение под влиянием умышленных действий заинтересованных лиц и т.п.
Относительно размера убытков Верховный Суд Украины в обобщающих разъяснениях Пленума указывает следующее: («Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7)
«14. Розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284 (284-93-п).
У такому ж порядку визначаються збитки, заподіяні обмеженням прав власників землі та землекористувачів, погіршенням якості земель або приведенням їх у не придатний для використання за цільовим призначенням стан унаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
При тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт розмір збитків і порядок їх відшкодування визначаються угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами, організаціями, що провадять розвідувальні роботи. При недосягненні згоди між ними розмір збитків визначається зазначеними вище комісіями, рішення яких можуть бути переглянуті судом при вирішенні відповідних позовів».
Практика и позиция Высшего хозяйственного суда Украины (прилагаю три документа):
«…право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125).
Самовільним зайняттям землі є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа».
11 октября 2007 года